Чих на замовлення

Взяти хоча б Шурика зварних (це не прізвище, а прізвисько). Він за словом в кишеню не полізе: шусть - і все в масть! Завжди знав, як правильно відповісти клі­-енту. Прийде в гараж, наприклад, скнара і давай нудити, щоб йому дешевше глу­-шітель приварили. Саньок тут же говорить: «Немає гірше варіанту, ніж дешевше Прей­-скуранта! »- та й слуплівает з Жадюга подвійну ціну. І правильно, нічого на машину скупитися. Про обереги докладніше можна дізнатися тут https://psyhelp56.ru/web/p.aspx?id=82&idp = 241.

Начхати на все!

Почав одного разу язикатий Сашка на все чхати. Чи не в буквальному сенсі, а на словах. Як виникне проблема зверху, так він відразу говорить: «чхали я на началь­-ство ». Або зачепить зварювальним апаратом крило машини, кажеш йому: «Чого це ти, подряпина ж!», А він у відповідь: «Та поч­-хать! »- і як з гусака вода.

Ось і наговорив на себе. Через тиждень таких словесних надмірностей помітили ми, що він дійсно чхає раз у раз. Потім чхання стало постійним. А за­-тим, мабуть, інфекція вглиб носа пішла. Став Сашок гугнявити: замість «Н» - «Д» виходить, замість «М» - «Б». Хоче сказати: «Не знаю», а виходить: «Де здаю».

Перший час ми над ним посмію­-валися, але на другому тижні йому Вовка Пружінкін говорить «Сашок, ти б до вра­-чу сходив. У тебе ж так може хрониче­-ський гайморит трапитися ».

Виявилося, Саня по лікарях вже ходив і ліки в ніс пирскав, та толку з цього ніякого. Став скаржитися, що черепуш­-ка зовсім розколюється, сльози з очей полилися, обличчя почервоніло ... З кожним днем все гірше і гірше, а в кінці кінців він навіть на роботу не вийшов.

небезпечний нежить

День пройшов без Сашка, інший. Нам стало нудно. Все-таки один колектив­-тів! Зібралися ми і пішли його відвідувати.

На порозі нас зустріла його матуся. Не пощастило, звичайно, стільки років челове­-ку, а все з матір`ю живе. Втім, вона нам теж не зраділа, тільки го­-рестно поскаржилася: «Он до чого людини ваша робота з пияцтвом доводить! Лежмя лежить весь день, а коли не хропе, то вро­-де і зовсім не дихає ». Заходимо до хворого, а він і правда поганий зовсім. Каже нам: «Збасібо, що давестілі. А бде, кажись, скоро совсеб кришка ». І дихає ледве-ледве.

Дуже ми цьому здивувалися. Бачене чи справа, щоб людина від нежиті уми­-ра? Розійшлися ін домівках, щоб не біс спочинок Сашку, навіть випивати за здоро­-вье не стали.

Відео: няшная чих Олега Брейна

Сам на себе наговорив

Вдома я дружині з тещею про це розповів. Остання і каже «Якщо йому проти на­-сякаючись часник не допомагає, то спробуйте осиковий кілок або срібну кулю ».

Я мало не образився. У людини горе, а вона знущається. Але тут теща зрозуміла, звідки у Санька страшна хвороба з`явилася­-лась, і я її простив. Каже мені: «Знаєш, це, скоріше за все, не стільки від мікробів, скільки від обмови». Я навіть оторопів: «Але ж точно, Марина Володимирівна! Як ви тільки дізналися? Він же весь час про "начхати"говорив, ось його і взяла чіхотка. Пам`ятається, від неї навіть Чехов помер! А ось взяв би собі інший псевдонім, що не чхаю­-щий, дивись, ще б пожив ... »

Теща над моєю малограмотністю по­-сміялася: мовляв, не "чіхотка», а «ча­-хоткей », і до нежиті вона відношення не має. Але жінка вона хоч і з гумором, а добра - погодилася Саньке допомогти зі­-радою: «Якщо він сам на себе наговорив та­-кою моторошний нежить, значить, і рятувати його потрібно заповітними словами. Клин клином вибивають"

магічний підхід

На наступний день ми з друзями знову попрямували до хворого, вже у­-збройні тещиними настановами. Прийшли і говоримо його матері: «Ви нам не заважайте. Ми вашого сина за годину на ноги поставимо, буде як огірочок ». А що - адже бували у нас випадки, коли приводили нам тягач на реставрацію. Начебто і годився вже тільки на смітник, але якщо грамотно підійти, так немов вто­-рую життя знаходив. Значить, і з людиною так можна, чим він гірший за?

Насамперед дістали пачку солі, до­-торую купили по дорозі в магазині, висипаючи­-ли її в сковорідку і прогріли, постійного­-но заважаючи ложкою. Гарячу сіль засипали в полотняний мішечок, мені його спеці­-но Марина Володимирівна дала для цієї справи. Вона його пошила з щільної матерії, але сказала, що краще було б зробити його зі старої Санін подушки, вийнявши звідти пух і пір`я. Та тільки хто ж нам дасть подушку? Ніякої допомоги, тільки шкоду. Саніна мати постійно нам заважала і втручалася в процес лікування, не вірячи в силу магії.

Незважаючи на опір матері, ми все зробили, як було треба.

Відео: Два єврея - Господиня мідної сковороди - Уральські пельмені

Саню разом з ліжком винесли на се­-Редіна кімнати. Навколо поставили 8 све­-чий (принесли їх з дому, у кого скільки було, ось і набралося). Зорієнтували їх строго по сторонах світу: північ, сівбі­-ро-схід, схід, південний схід, південь ... І Т.Д-, якраз 8 напрямків. Запалили свічки і хором (а було нас троє - я, Пружінкін і Віталька) сказали:

«З словом прийшло, зі словом уй­-дет, хворий встане і ногами співай­-де! Вийди, чих наговореної, на всі сторони світу! Де ти був, там тебе нема! З пазух-гайморових, з голови бідової піди, хвороба, щоб тебе не бачити, не чути, не хворіти, чи не чи­-хать! »

І тут же йому мішечок з теплою сіллю поклали на лоб. Сіли і стали чекати, поки догорить перша свічка, я спеці­-но приніс маленький огарочек. Але хоч і був він крихітний, все одно сиділи довго, години дві. Нудно, а що робити? Піти не можна, мати того й гляди все поту­-шитий і зіпсує. Та й спалахнути квартира може без нагляду-то.

ніякої подяки

Як тільки свічка прогоріла, Саня сіль з чола скинув і сам на ліжку сіл. Вовка Пружінкін цього не бачив, бо якраз в магазин побіг. А коли повернувся, то Санька був майже зовсім здоровий.

Став Пружінкін по доброті душевній пропонувати Сані відзначити перемогу над хворобою, але мати його нас вигнала. Все-таки немає у неї ніякого почуття благо­-дарності! Так нам воно і не особливо було треба, головне, що вже через день Зварений знову вийшов на роботу. А то як би ми без нього? Він в гаражі зі зварювання головний, звідси і прізвисько.

Ще раз ми намагалися вдатися до це­-му засобу, коли Пружінкін зламав руку. Але виявилося, що ця магія тільки для нежиті годиться, а на інші боляче­-ки не діє. Тільки сіль зі свічками даремно перевели.