Як пробачити себе?







Жив-був чоловік, а потім, як водиться, помер. Після цього оглянув себе і дуже здивувався. Тіло лежало на ліжку, а у нього залишилася тільки душа.

Гола, наскрізь прозора, так що відразу було видно, що до чого. Людина засмутився - без тіла стало якось неприємно і незатишно. Всі думки, які він думав, плавали в його душі, ніби різнокольорові рибки. Всі його спогади лежали на дні душі - бери і розглядай. Були серед цих спогадів красиві і хороші, такі, що приємно взяти в руки. Але були й такі, що людині самій ставало страшно і гидко. Він спробував витрусити з душі некрасиві спогади, але це ніяк не виходило. Тоді він спробував покласти наверх ті, що симпатичніше. І пішов призначеної йому дорогою.
Бог швидкоплинно подивився на людину і нічого не сказав. Людина вирішив, що Бог поспіхом не помітив інших спогадів, він зрадів та відправився в рай - Оскільки Бог не закрив перед ним двері.
Пройшов якийсь час, навіть важко сказати яке, бо там, куди потрапила людина, час минав зовсім інакше, ніж на Землі. І людина повернувся назад, до Бога.
- Чому ти повернувся? - Запитав Бог. - Адже я не закривав перед тобою ворота раю.
- Господь, - сказала людина, - мені погано в твоєму раю. Я боюся зробити крок - занадто мало хорошого в моїй душі, і воно не може прикрити погане. Я боюся, що всім видно, наскільки я поганий.
- Чого ж ти хочеш? - Запитав Бог, оскільки він був творцем часу і мав його в достатку, щоб відповісти кожному.
- Ти всемогутній і милосердний, - сказала людина. - Ти бачив мою душу наскрізь, але не зупинив мене, коли я намагався приховати свої гріхи. Зглянься ж наді мною, прибери з моєї душі все погане, що там є?
- Я чекав зовсім іншого прохання, - відповів Бог. - Але я зроблю так, як просиш ти.
І Бог взяв з душі людини все те, чого той соромився. Він вийняв пам`ять про зрадах і зрадах, боягузтва і підлості, брехні і наклепі, жадібності і лінощів. Але, забувши про ненависть, людина забула і про любов, забувши про свої поданих - забув про зльоти. Душа стояла перед Богом і була порожня - більш порожня, ніж в мить, коли людина з`явилася на світ.
Але Бог був милосердний і вклав в душу назад все, що її наповнювало. І тоді людина знову запитав:
- Що ж мені робити, Господь? Якщо добро і зло були так злиті в мені, то куди ж мені йти? Невже - в пекло?
- Вертайся в рай, - відповів Творець, - бо я не створив нічого, крім рая. Пекло ти сам носиш з собою.
І людина повернулася в рай, але минув час, і знову постав перед Богом.
- Творець! - Сказав чоловік. - Мені погано в твоєму раю. Ти всемогутній і милосердний. Зглянься ж наді мною, прости мої гріхи.
- Я чекав зовсім іншого прохання, - відповів Бог. - Але я зроблю так, як просиш ти.
І Бог простив людині все, що той зробив. І людина пішла в рай. Але минув час, і він знову повернувся до Бога.

Відео: Як пробачити себе за помилки? 2 найпростіші техніки

- Чого ж ти хочеш тепер? - Запитав Бог.
- Творець! - Сказав чоловік. - Мені погано в твоєму раю. Ти всемогутній і милосердний, ти простив мене. Але я сам не можу себе пробачити. Допоможи мені!

Відео: Як пробачити себе і позбавитися від вантажу минулого

- Я чекав цього прохання, - відповів Бог. - Але це той камінь, який я не зможу підняти.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » » Як пробачити себе?