Істрія появи перших веломобілів
На початку двадцятого століття, після виснажливої Першої світової війни, європейцям, як ніколи був необхідний комфорт і спокій. Змучені постійними бойовими діями, люди бажали знову відчути красу розміреним і безтурботного життя з усіма її радощами і зручностями. У зв`язку з цим в Європі виникла потреба в створенні нового виду транспорту, який був би максимально простим в експлуатації, і при цьому, більш комфортним, ніж звичайні велосипед. З урахуванням вкрай обмеженого фінансового становища людей, автомобілі, що працюють на дорогому паливі, були недоступні для більшості громадян. Необхідно було знайти іншу, більш економічну альтернативу для швидкого і зручного пересування по місту. Зробити це вдалося шляхом «схрещування» автомобіля з велосипедом. Бажаючи об`єднати воєдино головні переваги цих двох видів транспорту, конструктори створили веломобіль.
Новий винахід могло розвивати вдвічі вившую швидкість, ніж звичайний велосипед. Воно було більш комфортним, і при цьому, надзвичайно економічним.
Веломобіль приводився в рух мускульною силою людини. Він оснащувався трьома або чотирма колесами і мав кузов (повний або частковий).
Серійний випуск веломобілів був налагоджений в кінці двадцятих років ХХ століття, зусиллями французького підприємця Шарля Моше. Він сам зайнявся розробкою веломобілів. Француз створив двоколісний чотиримісний автомобіль, що важить до сорока кілограмів, з трьох-і п`ятишвидкісним перемикачем передач. Свого творіння він дав назву «Velocar». За шістнадцять років на фабриці француза було випущено понад шість тисяч веломобілів. Ці транспортні засоби користувалися великою популярністю як серед чоловіків, так і серед жінок, і активно застосовувалися навіть під час німецької окупації країни.